Страницы

понедельник, 13 мая 2013 г.

Из Львовского музея украинского искусства - картины неизвестных художников

Неизвестный художник конца XVI века. Портрет Свистельницкой. Холст, масло. Львовский музей украинского искусства
Unknown painter of the late 16th ctntury - Portrair of Svistelnitska. Oil on canvas. Lvov Ukrain Art Mussem 

Неизвестный художник конца XIV века.  Юрий Змееборец. Дерево, темпера. Львовский музей украинского искусства
Unknown painter of the 14th ctntury - St. George and the Dragon. Tempera on wood. Lvov Ukrain Art Mussem 

Львівський музей українського мистецтва — одна з найбагатших скарбниць художніх цінностей України — був заснований у 1905 році як «Національний музей». Шанувальники та дослідники мистецтва почали тоді збирати давні рукописи з чудовими мініатюрами і орнаментами, старовинні ікони, стародруки, декоративну різьбу по дереву та зразки прикладного мистецтва. Ці збірки, а також дари окремих громадян і колекції шанувальників мистецтва стали основою перших зібрань «Національного музею» у Львові.
Наукове дослідження та систематизацію збірок проводив організатор музею і перший його директор І. С. Свенціцький.
У 1913 році «Національний музей» вперше відкрив свої експозиції для публічного відвідування в просторих залах будинку, де знаходиться і сьогодні. Завдяки тісним зв'язкам з видатними представниками російської культури, з музеями інших міст «Національний музей» поповнює збірки творами художників східних земель України, а також зразками російського та білоруського мистецтва.
В умовах соціального і національного гноблення, під владою буржуазно-поміщицької Польщі, незважаючи на матеріальні труднощі, музей продовжує свою діяльність. Возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі внесло великі зміни в характер і діяльність музею. Львівський музей українського мистецтва, розгортаючи науково-дослідну та культурно-освітню роботу на основі радянської музейної методології, перетворився в одне з культурних вогнищ республіки.
У 1947 р. відкрився відділ українського радянського мистецтва, колекції якого постійно зростають. Зараз музейні збірки дають змогу широко висвітлити історію розвитку українського мистецтва протягом віків. У музеї є цінні збірки творів українського мистецтва XIV—XVIII століть, зокрема колекція ікон, одна з найкращих і найповніших на Україні. Багатство зразків, їх хронологічна послідовність і тематична різноманітність дають широке уявлення про шляхи розвитку українського малярства XIV—XVIII ст.
Найдавнішою пам'яткою у цій колекції є унікальна ікона— «Юрій Змієборець» (з села Станилі). Це символічно зображена боротьба добра із злом — сюжет, який нагадує популярні народні легенди.
Велике зібрання українського малярства XIX — поч. XX ст. включає твори майже всіх видатних митців, які працювали тоді на розмежованих політичними кордонами землях Східної та Західної України. Ця колекція дає можливість широко вивчити особливості західноукраїнського малярства, познайомитись з художніми напрямками і течіями, обумовленими своєрідністю політичного життя українського народу під владою Австро-Угорщини, а пізніше — панської Польщі.
У розвитку реалістичного портрета на східних землях України визначну роль відіграв видатний російський художник В.А. Тропінін. Майстерна в художньому аспекті є його картина «Українець» — типовий образ українського селянина-кріпака з Поділля першої половини XIX ст. З великим відчуттям передав митець внутрішній світ людини — щирість, благородність і людяність. Широко представлена в музеї творчість західноукраїнських митців другої половини XIX ст.— К. Устияновича і Т. Копистинського — представників нової реалістичної школи західно-українського малярства. Серед найцікавіших творів К. Устияновича, автора перших в західноукраїнському малярстві історичних та жанрових картин з селянського життя, а також ряду портретів, є «Шевченко на засланні». Тонко розкрив тут митець тугу поета за рідним краєм, хвилююче передав його самоту на засланні.
Майстром психологічного портрета був О. Мурашко — прекрасний колорист і рисувальник. Картина «Дівчинка з собачкою» дає певне уявлення про майстерність митця в портретному жанрі.
Період дальшого розвитку українського малярства, що припадає на кінець XIX і початок XX ст., репрезентований творами видатних майстрів Ф. Красицького, І. Труша, О. Новаківського, О. Куриласа, А. Манастирського та ряду інших. Творчість деяких з них, що продовжувалась в радянський час, є ніби живою ланкою, що зв'язує українське дожовтневе мистецтво з радянським.
Серед найвидатніших митців України почесне місце в музеї зайняли твори І. Труша, чудового пейзажиста-лірика, майстра портрета, автора побутових картин. Мальовнича Гуцульщина постійно приваблювала українського художника О. Куриласа. Радісним настроєм сповнена його картина «На Гуцульщині», в якій митець змалював святковий день у гуцульському селі, що розкинулось біля підніжжя гір, показав мальовничість і красу народного одягу.
В музеї зберігається велика колекція творів народного художника УРСР — А. Манастирського. Одним з найкращих його творів, присвячених возз'єднанню західноукраїнських земель, є картина «Вчора і сьогодні», сповнена глибокого змісту.
Збірки творів радянського мистецтва включають роботи видатних майстрів старшого покоління та молодих митців, вихованців художніх інститутів Радянської України. Темі героїчних подвигів радянського народу в роки Великої Вітчизняної війни присвячена картина «Дружба» художника Д. Шавикіна. В образі бійців-чорноморців, які виносять з хвиль розбурханого моря пораненого товариша, художник розкрив непохитну дружбу радянських воїнів, їх мужність, віру в перемогу. З великою любов'ю працюють радянські художники над відтворенням образу В. І. Леніна. Вони намагаються розкрити людяні риси великого вождя пролетаріату. Саме така ідея виражена в картині В.П. Хитрикова «Бесіда з Іллічем». Скупими художніми засобами і стриманим колоритом автор зумів відтворити образ В. І. Леніна — найщирішого і найбільш людяного друга трудящих.
Популярною художницею є Т. Яблонська. Крім ряду тематичних і жанрових картин значне місце займають у неї твори, присвячені темі материнства. Ця тема подана в картині «Близнята», яка приваблює нас світлим настроєм, насиченою гармонійною тонацією, щирістю. Систематичне розширення музею, збагачення його цінних колекцій є переконливим свідченням розквіту культури українського народу.
Я. Я. НАНОВСЬКИЙ


Львовский музей украинского искусства - одна из наиболее богатых сокровищниц художественных ценностей Украины - был основан в 1905 году как «Национальный музей». Поклонники и исследователи искусства начали тогда собирать древние рукописи с прекрасными миниатюрами и орнаментами, старинные иконы, старопечатные, декоративную резьбу по дереву и образцы прикладного искусства. Эти сборники, а также дары отдельных граждан и коллекции любителей искусства стали основой первых собраний «Национального музея» во Львове.
Научное исследование и систематизацию сборников проводил организатор музея и первый его директор И.С. Свенцицкий.
В 1913 году «Национальный музей» впервые открыл свои экспозиции для публичного посещения в просторных залах дома, где находится и сегодня. Благодаря тесным связям с выдающимися представителями русской культуры, с музеями других городов «Национальный музей» пополняет сборки произведениями художников восточных земель Украины, а также образцами русского и белорусского искусства.
В условиях социального и национального угнетения, под властью буржуазно-помещичьей Польши, несмотря на материальные трудности, музей продолжает свою деятельность. Воссоединение западноукраинских земель в едином Украинском Советском государстве внесло большие изменения в характер и деятельность музея. Львовский музей украинского искусства, разворачивая научно-исследовательскую и культурно-образовательную работу на основе советской музейной методологии, превратился в один из культурных очагов республики.
В 1947 г. открылся отдел украинского советского искусства, коллекции которого постоянно растут. Сейчас музейное собрание позволяют широко осветить историю развития украинского искусства на протяжении веков. В музее есть ценные сборника украинского искусства XIV-XVIII веков, в частности коллекция икон, одна из лучших и полных на Украине. Богатство образцов, их хронологическая последовательность и тематическое разнообразие дают широкое представление о путях развития украинской живописи XIV-XVIII вв.
Самым древним памятником в этой коллекции есть уникальная икона-«Георгий Победоносец» (из села Станили). Это символически изображена борьба добра со злом - сюжет, напоминающий популярные народные легенды.
Большое собрание украинской живописи XIX - нач. XX в. включает произведения многих выдающихся художников, которые работали тогда на разделенных политическими границами землях Восточной и Западной Украины. Эта коллекция дает возможность широко изучить особенности западноукраинского живописи, познакомиться с художественными направлениями и течениями, обусловленными своеобразием политической жизни украинского народа под властью Австро-Венрии, а позже - панской Польши.
В развитии реалистического портрета на восточных землях Украины выдающуюся роль сыграл выдающийся русский художник В.А. Тропинин. Мастерская в художественном аспекте является его картина «Украинец» - типичный образ украинской крепостного крестьянина из Подолья первой половины XIX в. С большим чувством передал художник внутренний мир человека - искренность, благородство и человечность. Широко представлена ​​в музее творчество западноукраинских художников второй половины XIX в. - К. Устияновича и Т. Копытинского - представителей новой реалистической школы западно-украинской живописи. Среди наиболее интересных произведений К. Устияновича, автора первых в западно живописи исторических и жанровых картин из крестьянской жизни, а также ряда портретов, является «Шевченко в ссылке». Тонко раскрыл здесь художник тоску поэта по родине, волнующее передал его одиночество в ссылке.
Мастером психологического портрета был А. Мурашко - прекрасный колорист и рисовальщик. Картина «Девочка с собачкой» дает некоторое представление о мастерстве художника в портретном жанре.
Период дальнейшего развития украинской живописи, что приходится на конец XIX и начало XX в., Представлен произведениями выдающихся мастеров Ф. Красицкого, И. Труша, А. Новаковского, А. Куриласа, А. Манастырского и ряда других. Творчество некоторых из них, продолжалась в советское время, является как бы живой связующим звеном украинской дооктябрьской искусство с советским.
Среди выдающихся художников Украины почетное место в музее заняли произведения И. Труша, замечательного пейзажиста-лирика, мастера портрета, автора бытовых картин. Живописная Гуцульщина постоянно привлекала украинского художника А. Куриласа. Радостным настроением полна его картина «На Гуцульщине», в которой художник изобразил праздничный день в гуцульском селе, раскинувшийся у подножия гор, показал живописность и красоту народной одежды.
В музее хранится большая коллекция произведений народного художника УССР - А. Манастырского. Одним из лучших его произведений, посвященных воссоединению западноукраинских земель, является картина «Вчера и сегодня», полна глубокого смысла.
Сборники произведений советского искусства включают работы выдающихся мастеров старшего поколения и молодых художников, воспитанников художественных институтов Советской Украины. Теме героических подвигов советского народа в годы Великой Отечественной войны посвящена картина «Дружба» художника Д. Шавыкин. В образе бойцов-черноморцев, которые выносят из волн бушующего моря раненого товарища, художник раскрыл непоколебимую дружбу советских воинов, их мужество, веру в победу. С большой любовью работают советские художники над воссозданием образа В. И. Ленина. Они пытаются раскрыть человеческие черты великого вождя пролетариата. Именно такая идея выражена в картине В.П. Хитрикова «Беседа с Ильичем». Скупыми художественными средствами и сдержанным колоритом автор сумел воссоздать образ В. И. Ленина - искреннего и наиболее человечного друга трудящихся.
Популярной художницей является Т. Яблонская. Кроме ряда тематических и жанровых картин значительное место занимают в ней произведения, посвященные теме материнства. Эта тема представлена ​​в картине «Близнецы», которая привлекает нас светлым настроением, насыщенной гармоничной детонации, искренностью. Систематическое расширение музея, обогащение его ценных коллекций является убедительным свидетельством расцвета культуры украинского народа.
Я. Я. НАНОВСЬКИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий