Показаны сообщения с ярлыком Труш. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Труш. Показать все сообщения

суббота, 21 июня 2014 г.

Иван Иванович Труш

И.И. Труш (1869-1941). Весенняя ночь. исполнено в 1925 г. Фанера, масло

В історії українського мистецтва почесне місце належить Івану Івановичу Трушу (1869—1941), відомому українському художнику, який у своїй творчості продовжував і розвивав кращі традиції реалістичного мистецтва. Сучасник Івана Франка, Лесі Українки, Василя Стефаника, Труш належав до тих прогресивних діячів, які активно працювали над піднесенням української культури і мистецтва.

Народився Труш в селі Висоцькому на Львівщині в сім’ї селянина. Середню освіту одержав у гімназії сусіднього містечка Броди. Вже тоді він виявляє неабиякі здібності до мистецтва. Вищу художню освіту Труш здобув у Кракові, в Академії красних мистецтв (1891— 1897). У роки навчання він знайомиться з кращими зразками античного і світового мистецтва. Значний вплив на розвиток світогляду молодого художника мали твори Т. Шевченка, О. Пушкіна, М. Гоголя, Л. Толстого, М. Горького, І. Франка. Закінчивши Краківську Академію, Труш приїздить до Львова, де розгортає свою мистецьку діяльність. Разом з іншими прогресивними діячами культури він засновує організацію українських митців, влаштовує українські художні виставки, пише статті та рецензії, читає лекції про українське мистецтво. Велике значення в житті Труша мали його подорожі по Наддніпрянській Україні і Криму в 1900— 1904 рр. Художник створює тоді кращі пейзажі і портрети, налагоджує тісні взаємини з відомими представниками української культури та мистецтва. В 1905 р. Труш був одним з організаторів першої спільної виставки у Львові творів київських та львівських художників. У той же час разом з композитором С. Людкевичем він видає перший на Україні мистецький журнал «Артистичний вісник». Враження від чудової природи Криму спонукали Труша до нових подорожей. Художник двічі виїздить до Італії, відвідує Рим, Венецію, подорожує по Єгипту і Палестині (1908, 1912 рр.). Ці подорожі збагатили мистецький доробок Труша рядом чудових пейзажів, етюдів та побутових картин.

Приблизно в 1912 р. завершується перший період творчості Труша, який засвідчив, що в українське мистецтво увійшов самобутній митець, який майстерно працює в різних жанрах: пейзажному, портретному і побутовому. Найбільш яскраво виявився талант Труша в пейзажі. Малюючи природу, він не копіював її, а творив свої пейзажі, оповивав їх власним настроєм, втілював у них те, що можна відчути лише серцем справжнього митця. Як пейзажист художник подав найрізноманітніші мотиви українського краєвиду: зелені луги і квітучі левади, розлогі поля і просторі рівнини з далекими обріями, самітні сосни і кущі, широко розлиті води могутнього Дніпра, ніжні кольори ранків, пригаслі тони вечорів. Все це знайшло яскраве відображення в завершених картинах або в невеличких етюдах, сповнених поезії і краси. У пізнішій творчості Труша помітні зміни, що знайшли вираз у поглибленому змісті його творів та їх вирішенні. Навіть своїм пейзажам він надає психологічного, іноді епічного звучання (цикли «Про самоту», «З життя пнів»).

Портретні твори Труша емоційні, майстерні за формою, глибоко психологічні. Талант митця дозволив йому глибоко відчути і тонко передати духовне життя, найтонші нюанси характеру людини. Він створив ряд портретів видатних людей, представників української культури. Найпомітніші з них портрети Івана Франка, Лесі Українки, Миколи Лисенка, Івана Нечуя-Левицького та ін.

У своїй творчості Іван Труш чимало уваги приділяв побутовому жанру. Зокрема його захоплював побут мальовничої Гуцульщини («Весна на Гуцульщині», «Гуцулка з дитиною», своєрідна за темою картина «Сільський господар»).

Твори Івана Труша сповнені поезії і краси, хвилюють силою життєвої правди і глибиною втілених в них думок та почуттів. Велика мистецька спадщина його — це цінний вклад у скарбницю мистецтва України.

И.И. Труш (1869-1941). Портрет Ивана Франко. Киевский государственный музей украинского искусства

В истории украинского искусства почетное место принадлежит Ивану Ивановичу Трушу (1869-1941), известному украинскому художнику, который в своем творчестве продолжал и развивал лучшие традиции реалистического искусства. Современник Ивана Франко, Леси Украинский, Василия Стефаника, Труш принадлежал к тем прогрессивных деятелей, которые активно работали над подъемом украинской культуры и искусства.

Родился Труш в селе Высоцком на Львовщине в семье крестьянина. Среднее образование получил в гимназии соседнего городка Броды. Уже тогда он обнаруживает незаурядные способности к искусству. Высшее художественное образование Труш получил в Кракове, в Академии изящных искусств (1891 - 1897). В годы учебы он знакомится с лучшими образцами античного и мирового искусства. Значительное влияние на развитие мировоззрения молодого художника имели произведения Т. Шевченко, А. Пушкина, Н. Гоголя, Л. Толстого, М. Горького, И. Франко. Закончив Краковскую Академию, Труш приезжает во Львов, где разворачивает свою творческую деятельность. Вместе с другими прогрессивными деятелями культуры он основывает организацию украинских художников, устраивает украинские художественные выставки, пишет статьи и рецензии, читает лекции об украинском искусстве. Большое значение в жизни Труша имели его путешествия по Приднепровской Украины и Крыма в 1900 - 1904 рр. Художник создает тогда лучшие пейзажи и портреты, налаживает тесные взаимоотношения с известными представителями украинской культуры и искусства. В 1905 Труш был одним из организаторов первой совместной выставки во Львове произведений киевских и львовских художников. В то же время вместе с композитором С. Людкевичем он издает первый на Украине художественный журнал «Артистический вестник». Впечатления от великолепной природы Крыма побудили Труша к новым путешествиям. Художник дважды выезжает в Италию, посещает Рим, Венецию, путешествует по Египту и Палестине (1908, 1912 гг.) Эти путешествия обогатили художественное наследие Труша рядом замечательных пейзажей, этюдов и бытовых картин.

Примерно в 1912 г. завершается первый период творчества Труша, который показал, что в украинское искусство вошел самобытный художник, мастерски работает в разных жанрах: пейзажном, портретном и бытовом. Наиболее ярко проявился талант Труша в пейзаже. Рисуя природу, он не копировал ее, а творил свои пейзажи, окутывал их собственным настроением, воплощал в них то, что можно почувствовать лишь сердцем настоящего художника. Как пейзажист художник подал самые мотивы украинского пейзажа: зеленые луга и цветущие луга, обширные поля и пространстве равнины с далекими горизонтами, одинокие сосны и кусты, широко разлитые воды могучего Днепра, нежные цвета утренников, угасший тона вечеров. Все это нашло яркое отражение в завершенных картинах или в небольших этюдах, полных поэзии и красоты. В позднем творчестве Труша заметные изменения, что нашли выражение в углубленном смысле его произведений и их решении. Даже своим пейзажам он предоставляет психологического, иногда эпического звучания (циклы «О одиночество», «Из жизни пней»).

Портретные произведения Труша эмоциональные, мастерские по форме, глубоко психологические. Талант художника позволил ему глубоко почувствовать и тонко передать духовную жизнь, тончайшие нюансы характера человека. Он создал ряд портретов выдающихся людей, представителей украинской культуры. Самые заметные из них портреты Ивана Франко, Леси Украинский, Николая Лысенко, Ивана Нечуя-Левицкого и др.

И.И. Труш (1869-1941).Потрет жены художника. 1905 г. Холст, масло

И.И. Труш (1869-1941). Портрет Леси Украинки. 1900 г. Дерево, масло.

И.И. Труш (1869-1941). Потрет И. Нечуя-Левицкого. 1909 г. Холст, масло

Сельский хозяин. 1933 г. Фанера, масло

И.И. Труш (1869-1941). Трембитари. Холст, масло.

См. также

Иван Иванович Труш (1869-1941). 

понедельник, 11 февраля 2013 г.

И.И. Труш (1869-1941) -"Гуцулка с ребёнком"

И.И. Труш (1869-1941). Гуцулка с ребёнком. Исполнено в 1930-е гг. Картон, масло. Львовский музей украинского искусства - I Trush (1869-1941). Hutsul Woman and Child. 1930s. Oil on canvas.  
О художнике: Иван Иванович Труш


 Благодаря художникам мы имеем возможность видеть как одевались люди сто и более лет назад, при этом надо учесть, что гуцульские национальные костюмы не менялись на протяжении столетий. Их шили долгими зимними вечерами, как и национальную одежду других народов, в частности - литовского, чьи ткачихи были известны своим мастерством во всей Европе.

вторник, 31 мая 2011 г.

Украинский художник Иван Иванович Труш - I Trush (1869-1941)

Труш Иван Иванович [5(17).1.1869, село Высоцкое, ныне Львовской области, - 22.3.1941, Львов], украинский живописец и искусствовед. Учился в Краковской АХ (1891-97). Возглавлял демократическое направление в искусстве западных областей Украины, был инициатором создания «Общества для развития русского искусства» (1898) и «Общества сторонников украинской литературы, науки и искусства» (1905). Автор жанровых картин, с живой непосредственностью отображающих сцены народной жизни гуцулов («Гуцулка с ребёнком», 1912, «Сельский хозяин», 1933; обе - Львовский музей украинского искусства), острых психологических портретов (И. Франке, 1897 и 1903, Львовский литературно-мемориальный музей И. Франко; Леси Украинки, 1900, Львовский музей украинского искусства) и поэтически обобщённых лирических пейзажей («Днепр под Киевом», 1910, «Одинокая сосна», 1919; оба - Львовский музей украинского искусства). Автор ряда работ по украинскому искусству.
Памятник художнику Ивану Трушу
«Памятник художнику Ивану Трушу» на Яндекс.Фотках
Одинокая сосна. 1919 г. Холст, масло
Хризантемы. 1930. Картон, масло
Арабские женщины. 1912 г. Картон, масло
Венеция. 1908 г. Картон, масло
Крымский берег. 1902 г. Холст, масло