 |
| Старик-молоканин в светлой сорочке. 1865 г. Киевский государственный музей русского искусства. |
ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ ВЕРЕЩАГІН
*
(1842—1904)
В. В. Верещагін належить до числа найвидатніших російських художників-реалістів другої половини XIX століття. Його творчість, тісно пов’язана з передовими демократичними ідеями свого часу, принесла художнику світову славу. У своїх кращих батальних творах він виступав переконаним противником гноблення народів як у царській Росії, так і в інших країнах. Митець викривав мілітаризм і був невтомним пропагандистом ідей миру.
Василь Васильович Верещагін народився 1842 року, у м. Череповці, у дворянській родині. Захопившись мистецтвом і відчуваючи палкий потяг до нього, юнак наперекір батькам, що готували його до військової кар’єри, вступає до Академії художеств. Проте тогочасна система художньої освіти не могла задовольнити молодого художника, який прагнув до реалістичного мистецтва. Верещагін покинув академію, не закінчивши курсу навчання.
Велику роль у розширенні творчого діапазону Верещагіна відіграли його подорожі на Кавказ і в Середню Азію, здійснені у 60—70-і роки. Зроблені ним під час цих подорожей численні зарисовки і етюди з натури стали цінним матеріалом для створення полотен на теми життя і побуту різних народів.
Демократичні устремління Верещагіна, якого В. В. Стасов назвав «живописцем народних мас», особливо сильно виявились у батальному живопису. У цій галузі він виступив як сміливий новатор, що дав твори, характерні своєю суворою, безпощадною правдивістю і гуманістичною спрямованістю. Полотна художника, безпосереднього учасника ряду воєн того часу, глибоко переконливо відтворюють події війни з усіма її страхіттями. Вже рання його картина
«Апофеоз війни» прозвучала як протест проти всіх завойовників та їх жахливих злодіянь.
Виступаючи проти загарбницьких війн, які несуть неймовірні страждання народним масам, художник, разом з тим, завжди захоплювався стійкістю і мужністю простого російського солдата, якого і зробив головним героєм своїх батальних картин.
В. В. Верещагін загинув у Порт-Артурі, на потопленому японцями броненосці «Петропавловськ», 1904 року.
У своїй творчості — у туркестанській серії, батальних картинах про російсько-турецьку війну, полотнах, зв’язаних з героїчною епопеєю 1812 року, у творах, присвячених Індії, та в багатьох інших, — Верещагін з властивою йому послідовністю зберігав вірність життєвій правді, відстоював принципи реалізму і народності в мистецтві.
* * *
До комплекту листівок включено репродукції творів Верещагіна, які зберігаються у Київському державному музеї російського мистецтва.
Етюд молоканина у світлій сорочці і етюд казаха в хутряній шапці відносяться до ранніх живописних творів художника періоду подорожей по Кавказу і Середній Азії.
Великий інтерес викликають твори Верещагіна, присвячені своєрідній природі, самобутній архітектурі і народним типам Індії. Художник палко співчував боротьбі індійського народу за своє визволення від колонізаторів. Його індійські етюди відзначаються яскравими барвами, сміливим зіставленням контрастних тонів.
До комплекту включено також репродукції ряду картин художника з його широко відомої балканської серії. Учасник війни 1877—1878 рр. за визволення болгарського та інших народів від турецького ira, Верещагін глибоко і правдиво змалював її у численних картинах і етюдах.
Велике полотно «Переможці», яке відзначається драматизмом і психологічною виразністю, викриває жорстокість та мародерство турецької армії.
«Пікет у Балканах» написаний з натури під час героїчного зимового переходу російської армії через Балкани.
Картина «Поранений», виконана художником під час подорожей на Філіппіни та Кубу, належить до серії робіт про іспано-американську війну 1898 року.
З любов’ю відтворював митець рідну природу, старовинні пам’ятки російського зодчества. Цій темі присвячений етюд «Московський Кремль взимку».
 |
| Казах в меховой шапке. 1867-1868 гг. Киевский государственный музей русского искусства. |
ВАСИЛИЙ ВАСИЛЬЕВИЧ ВЕРЕЩАГИН
*
(1842-1904)
В. В. Верещагин принадлежит к числу выдающихся русских художников-реалистов второй половины XIX века. Его творчество, тесно связана с передовыми демократическими идеями своего времени, принесла художнику мировую славу. В своих лучших батальных произведениях он выступал убежденным противником угнетения народов как в царской России, так и в других странах. Художник обличал милитаризм и был неутомимым пропагандистом идей мира.
Василий Васильевич Верещагин родился в 1842 году, в г. Череповце, в дворянской семье. Увлекшись искусством и чувствуя страстное влечение к нему, юноша наперекор родителям, что готовили его к военной карьере, поступает в Академию художеств. Однако тогдашняя система художественного образования не могла удовлетворить молодого художника, который стремился к реалистическому искусству. Верещагин покинул академию, не закончив курса обучения.
Большую роль в расширении творческого диапазона Верещагина сыграли его путешествия на Кавказ и в Среднюю Азию, осуществленные в 60-70-е годы. Сделанные им во время этих путешествий многочисленные зарисовки и этюды с натуры стали ценным материалом для создания полотен на темы жизни и быта разных народов.
Демократические устремления Верещагина, которого В. В. Стасов назвал «живописцем народных масс», особенно сильно проявились в батальной живописи. В этой области он выступил как смелый новатор, дал произведения, характерны своей суровой, беспощадной правдивостью и гуманистической направленностью. Полотна художника, непосредственного участника ряда войн того времени, глубоко убедительно воссоздают события войны со всеми ее ужасами. Уже ранняя его картина
«Апофеоз войны» прозвучала как протест против всех завоевателей и их ужасных злодеяний.
Выступая против захватнических войн, которые несут невероятные страдания народным массам, художник, вместе с тем, всегда восхищался стойкостью и мужеством простого русского солдата, которого и сделал главным героем своих батальных картин.
В. В. Верещагин погиб в Порт-Артуре, на Потонувшем японцами броненосце «Петропавловск», 1904 года.
В своем творчестве - в Туркестанской серии, батальных картинах о русско-турецкую войну, полотнах, связанных с героической эпопеей 1812 года, в произведениях, посвященных Индии и во многих других, - Верещагин со свойственной ему последовательностью хранил верность жизненной правде, отстаивал принципы реализма и народности в искусстве.
***
В комплект открыток включены репродукции произведений Верещагина, которые хранятся в Киевском государственном музее русского искусства.
Этюд молоканина в светлой рубашке и этюд казаха в меховой шапке относятся к ранним живописных произведений художника периода путешествий по Кавказу и Средней Азии.
Большой интерес вызывают произведения Верещагина, посвященные своеобразной природе, самобытной архитектуре и народным типам Индии. Художник горячо сочувствовал борьбе индийского народа за свое освобождение от колонизаторов. Его индийские этюды отмечаются яркими красками, смелым сопоставлением контрастных тонов.
В комплект входят также репродукции ряда картин художника с его широко известной балканской серии. Участник войны 1877-1878 гг. за освобождение болгарского и других народов от турецкого ига, Верещагин глубоко и правдиво изобразил ее в многочисленных картинах и этюдах.
Большое полотно «Победители», который отмечается драматизмом и психологической выразительностью, разоблачает жестокость и мародерство турецкой армии.
«Пикет на Балканах» написан с натуры во время героического зимнего перехода русской армии через Балканы.
Картина «Раненый», выполненная художником во время путешествий на Филиппины и Кубу, относится к серии работ о испано-американскую войну 1898.
С любовью воспроизводил художник родную природу, старинные памятники русского зодчества. Этой теме посвящен этюд «Московский Кремль зимой».
 |
| Внешний вид здания Бирбаля в Фатехпур-Сикри (памятник индомавританской архитектуры вблизи Агры). Киевский государственный музей русского искусства |
 |
| Совар - правительственный посыльный. 1874-1876 гг. Дерево, масло. 21,7х15,6. Киевский государственный музей русского искусства |
 |
| Минарет Кутуб-Минар и ворота. Старый Дели. 1874-1876 гг. Киевский государственный музей русского искусства |
 |
| Кули (носильщик) 1874-1876 г. Киевский государственный музей русского искусства |
 |
| Победители. 1878-1879 гг. Киевский государственный музей русского искусства |
++3.jpg)
+4.jpg)
+5.jpg)
+1.jpg)
+2.jpg)
+3.jpg)
%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B84.jpg)
%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B84.jpg)
%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BA%D0%B83.jpg)
