Открытки с репродукциями: С.М. Серветник (род. в 1928 г.) "Молодёжное звено"

пятница, 26 апреля 2013 г.

С.М. Серветник (род. в 1928 г.) "Молодёжное звено" - обложка к набору "Художники Львова"

Творчість сучасних львівських живописців займає своєрідне місце в загальному руслі українського образотворчого мистецтва. На протязі останніх десятиліть вона утвердилась як окрема школа зі своїми специфічними засобами образотворення, неповторною системою пропорцій і ритмів, композиційною структурою, колоритом, настроєвими відтінками, улюбленим колом тем та мотивів. Склалися ці самобутні риси на основі реалістичних традицій видатних українських митців початку нашого віку — Івана Труша, Олекси Новаківського, Осипа Куриласа, Антона Манастирського, їх наступників — Григорія Смольського, Романа Сельського, Вітольда Манастирського, Романа Туріна, Олекси Шатківського, а також плеяди живописців, вихованих уже в радянських вузах, — Василя Любчика, Івана Гуторова, Юрія Щербатенка, Ростислава Сильвестрова, Михайла Ліщинера та інших. Характерною особливістю сучасного львівського живопису є постійне шукання нових засобів мистецького вираження через призму власного світосприймання, що знаходить яскравий вияв у творчій практиці художників. Загальне визнання дістали ліричні пейзажі імпровізації Романа Сельського. Неповторною живописною манерою вирізняються жанрові полотна Юрія Щербатенка. По-своєму передає красу навколишнього світу Володимир Патик. І змістом, і формою вирізняються картини на історико-революційні теми Данила Довбошинського, темпераментні живописні композиції Станіслава Серветника, сміливі творчі задуми Володимира Скосаренка, сонячні карпатські пейзажі Степана Коропчака. Свою виразну мистецьку вимову мають твори Миколи Андрущенка, Любомира Медвідя, Зіновія Флінти та Олега Минька. Сучасні художники Львова, усвідомлюючи свій громадянський обов'язок бути' активними помічниками партії у справі комуністичного виховання людини комуністичного суспільства, постійно розширюють тематичний і жанровий діапазон своєї творчості. Поряд з традиційними жанрами пейзажу і натюрморту вони все більше звертаються до тематичної картини, портрета, творів монументального мистецтва, оспівуючи в них героїку радянського сьогодення, духовну красу нашого сучасника — людини праці.

М. БАТІГ

Творчество современных львовских художников занимает своеобразное место в общем русле украинского изобразительного искусства. В течение последних десятилетий она утвердилась как отдельная школа со своими специфическими средствами образотворення, неповторимой системой пропорций и ритмов, композиционной структурой, колоритом, настроением оттенками, любимым кругом тем и мотивов. Сложились эти самобытные черты на основе реалистических традиций выдающихся украинских художников начала нашего века - Ивана Труша, Олексы Новакивского, Осипа Курыласа, Антона Манастырского, их преемников - Григория Смольского, Романа Сельского, Витольда Манастырского, Романа Турина, Алексея Шаткивского, а также плеяды живописцев, воспитанных уже в советских вузах, - Василия Любчика, Ивана Гуторова, Юрия Щербатенко, Ростислава Сильвестрова, Михаила Лищинера и других. Характерной особенностью современного львовского живописи является постоянное искание новых средств художественного выражения через призму собственного мировосприятия, что находит яркое проявление в творческой практике художников. Всеобщее признание получили лирические пейзажи импровизации Романа Сельского. Неповторимой живописной манерой отличаются жанровые полотна Юрия Щербатенко. По-своему передает красоту окружающего мира Владимир Патык. И содержанием, и формой отличаются картины на историко-революционные темы Даниила Довбошинского, темпераментные живописные композиции Станислава Серветника, смелые творческие замыслы Владимира Скосаренко, солнечные карпатские пейзажи Степана Коропчак. Свою выразительную художественную произношение имеют произведения Николая Андрущенко, Любомира Медведя, Зиновия Флинта и Олега Минько. Современные художники Львова, осознавая свой гражданский долг быть "активными помощниками партии в деле коммунистического воспитания человека коммунистического общества, постоянно расширяют тематический и жанровый диапазон своего творчества. Наряду с традиционными жанрами пейзажа и натюрморта они все больше обращаются к тематической картины, портрета, произведений монументального искусства, воспевая в них героику советского настоящего, духовную красоту нашего современника - человека труда.

М. БАТИГ